Русалка.
(Поема в народному стілю.)
I. Коло річки, у садочку
Маленька хатина, —
У хатині чорнобрива
Молода дівчина.
Що-ве́чора, як зіронька
До місяця сходить,
Молодая дівчинонька
В садочок виходить.
То-ж виходить сама з хати
У ясную нічку, —
А тим часом козаченько
Перепли́не річку;
Як приверне к береже́чку,
Човночок привьяже, —
Укло́нить ся дівчиноньці,
„Добри́-вечір“ скаже.
По садочку собі ходять,
За руки візьмуть ся
Розмовляють та радять ся,
Коли поберуть ся.
„Ой коли-ж ми поберемось,
Дівчинонько роже?“
— У о́сени, козаченьку,
Як Бог нам поможе!
У коханій розмовоньці
Швидко ніч проходить,
|
