Сторінка:Леся Українка. На крилах пісень. 1892.pdf/94

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено


Тебе, сестрице, я не забуду, —
За старшу дружку у тебе буду. —
(Згоди́лась, прийде, хоч тяжко дуже.
Вдасть перед милим, що їй байдуже.)
Йде́ молодая весела з хати, —
Смутна Оксеня випроважати…

 
III.
 
У суботу в молодої

 Та великий збір,
Тож сходять ся подруженьки
 До неї у двір.
За столом вже молодая
 Сіла на посад,
На лавочках всі дружечки
 Посідали в ряд.
Старша дружка жалібної
 Почина співать, —
Виспівує, і на очах
 Слізоньки тремтять.
„Червоная калинонька,
 А біленький цвіт;
Ой чи не жаль тобі, Галю,
 Молоденькіх літ?“…
„Ой час-пора, отець-мати,
 Поблагословить,
Ой час-пора молоденькій
 Та гіллячко звить!“
І гіллячко і віночок
 Вже вити пора,
А іще-ж то барвіночку
 Для вінка нема!
Старша дружка по барвінок
 До дому піде́,
Бо кращого барвіночку
 Немає нігде.