|
Тілько-ж то їй і розваги, —
Як молодик зійде, —
Проти хати миленького
На бережок вийде;
Вийде, ходить по бережку,
Тихенько співає,
Чи не вийде милий з хати, —
Усе виглядає:
А як зайде місяченько, —
Почина' світати, —
Тихо пливе русалонька
В підводні палати.
V. Як на весні починає
Крига розтавати,
Збірають ся русалоньки
До моря гуляти.
Пливе з ними й та дївчина,
Гуляти до моря, —
У чужий край у далекий,
Тікати од горя…
Не втече пак! ніщо єї
Вже не розважає,
Навіть і там, в чудовому
Південному краю.
Єі се́стри на дні моря
По пісочку ходять
Шукать перлин, та коралів,
І таночки водять,
Веселиї, безжурниї,
Ті легки таночки!
То грають ся із рибками,
То роблять віночки;
Вона-ж сидить геть окроме,
До їх не вступає, —
|
