теліовъ заживаетъ Бруховецкій и докучаетъ его царскому величеству, о той радѣ просячи, жеби кого зволилъ его царское величество на тую раду послати. И такъ на жадання запорожцовъ и тихъ полковъ,[1] которіе ся привязали до Бруховецкого, висилаетъ его царское величество околничого князя Великоgаgина и столника Кирила Юсифовича Хлопова,[2] о которихъ зближенню взявши вѣдомость, Бруховецкій заразъ вишовши з Гадячого, простуетъ ку Батурину,[3] переймаючи тыхъ посланихъ от его царского величества, а своихъ розсилаетъ по всѣхъ полкахъ с писмами, жеби усе посполство стягалося под Нѣжинъ у раду и Нѣжинъ рабовати; на которіи писма що живо рушили з домовъ не тилко козацтво, але усе посполство купами, а не полками[4]. А гетманъ Сомко, козаковъ значнихъ с полковниками скупивши, притяглъ под Нѣжинъ, где и полковникъ нѣжинскій увесь полкъ свой скупилъ зо всего Сѣвера, бо то одинъ полкъ билъ и Стародубовщина. Але тое собрання Сомково нѣ на що обернулося, поневажъ юже Бруховецкій лѣпшую ласку з запорожцями мѣлъ у его царского величества, а то за стараніемъ епископа Мефтодія, которого Бруховецкій запобѣглъ подарунками и обетницями розними, яко то люде звикли дарами уводитися[5]. Итакъ з другои сторони мѣста Бруховецкій, зейшовшися з околничимъ Великоgаgиномъ, з которимъ немало люду военного от царского величества было, подступили под мѣсто войска немаліе, а найболшей посполства, где москва не бавячися в полю, увойшла уся у городъ Нѣжинъ и стала
- ↑ Въ сп. г. Юзеф. и въ изд. г. Бодянскаго: „и тихъ полковниковъ“.
- ↑ Въ изд. г. Бодянскаго: „князя Юсифовича Хлопова“, въ сп. Козельскаго: „Кирила Иосифовича Холопова“.
- ↑ Въ сп. г. Юзефовича и въ изд. г. Бодянскаго: „в Батуринъ“.
- ↑ Тамъ же: „купячися полками“; такъ и въ сп. Козельскаго.
- ↑ Въ спискѣ Козельскаго: „даванемъ увестися“.
