дѣ увѣдомившися, Дорошенко полки рушилъ и розно коло Чигирина поставилъ,[1] але скоро зближилася орда с козаками. Того жъ часу зараз полки почала ся с̾хиляти[2] до запорожцовъ и до орди, юже не сподѣваючися, жеби орда мѣла зоставати при Дорошенку, того не знаючи, же онъ послалъ по санджаки, отдаючи Украину в подданство. Итакъ полки пристали: корсунскій, уманскій, бѣлоцерковскій, паволоцкій, браславскій, могилевскій, над которими старшимъ былъ Суховѣенко. Гетманъ Дорошенко,[3] видячи, же юже тіе полки от оного отступили, а же маючи при собѣ пѣхоти своеволной тисячъ з шесть и коммоника компанѣи, и тому запобѣгаючи, жеби и тіе полки останокъ, то есть черкаскій и каневский, от него не отступили, а сподѣваючися от Турчина з санджаками, — вишолъ з тими войсками, при нему зостаючими, ку Каневу, и скоро толко переправилъ Рось реку, у селѣ Конончи, заразъ оного тамъ осадили орда с козаками, где зоставалъ в осадѣ недель пять, маючи докуку от татар и козаковъ. Але скоро притягнулъ чаусъ с посланцями Дорошенковими до Сороки на Днѣстръ, того жъ часу послалъ двохъ турчиновъ с козаками до султановъ, которіе противко Дорошенка воевали, и зараз татаре тихъ козаковъ постинали, а турчиновъ Суховѣенко до вязеня узялъ;[4] однакъ же, за росказанямъ того чауса, солтани з ордами отступили от Дорошенка и пойшли в Кримъ, а козаки повернули ку Уманю, и Суховѣенко здалъ свой урядъ Михайловѣ Ханен-
- ↑ Въ сп. г. Юзефовича: „Дорошенко рушилъ, а полки розно коло Чигирина поставилъ“. Въ изданіи г. Бодянскаго, вм. „полки“ — „з полками“, а вм. „поставилъ“ — „постановилъ“.
- ↑ Въ спискѣ г. Юзефовича: „склоняти“.
- ↑ Въ сп. г. Юзефовича: „А гетманъ Дорошенко“…
- ↑ Въ сп. Козельскаго прибавлено: „от запорожцовъ“.
