Сторінка:Липинський В. Україна на переломі 1657-1659. Замітки до історії українського державного будівництва в XVII – ім столітті (1954).djvu/235

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

видане цій шляхті на руки її послів Гетьманом і Військом Запорожським. Оригінали цих актів, як більшість тодішніх наших державних документів, писані польською мовою, так само як польською-ж мовою була писана 8начна частина універсалів Богдана Хмельницького, закликаючих українську націю до боротьби 8 Польщею, і як по польському видавались численні тодішні літературні твори, проти Польщи звернені і оборону „Руси та східного благочестія“ маючі на меті. Бо не мова служить тоді прикметою національної свідомости і про це, в оцінці нашої минувшини, треба памятати нам, людям сучасного українського покоління, яке, борючись зовсім слушно за мову, забуло було в своїй більшости про основу істнування нації: про державу. Державу-ж перш над усе поставили метою свого життя ці, що у вікопомних часах Великого Богдана зуміли Націю Українську із мертвих воскресити...

Відповідно до тодішніх дипльоматичних форм, кожний з цих двох актів починається вступом, який має служити загальним поясненям самого факту влуки. Вступ до Присяги шляхти пинської оповідає про зруйнування повіту довгою війною і, підкреслюючи загальне бажання миру і возстановленя державного ладу, має пояснити причини злуки з Військом Запорожським в очах цілого шляхецького загалу. Вступ же до Забезпеченя, виданого Гетьманом, нагадуючи християнський звичай: „добром віддавати за добро“ —має переконати ворожі до шляхти і склонні відплачувати їй „за хліб камінням, а за рибу гадюкою“ елементи козацькі, що слід „по приятельскі і вдячно“ прийняти тих, хто самі „серцем прихильним“ до злуки з Військом Запорожським горнуться.

Злука пинського повіту з Військом Запорожським скріпляється урочистою і непорушною присягою вірности, зложеною пинськими послами іменем всієї шляхти, за себе і нащадків своїх, на віки вічні, „в часах щастя і нещастя“ Гетьману і Війську Запорожському. Так само Гетьман іменем своїм, своїх Потемків і всього Війська Запорожського зобовязуеться, і присягою це ствердити має, що від нині одніх вони будуть мати зі шляхтою пинською друзів та ворогів і вічно та непорушно в союзі з нею жити будуть.

Щоб зрозуміти деталі цієї взаїмаої присяги, треба памятати, що вона відбувається в хвилині емансипації Гетьмана і Війська Запорожського з під протекції царської, і в хвилині емансипації шляхти