Цю сторінку схвалено
Давай вона його знову лаяти:
— На що ж ти такого нарубав?
— Коли воно таке рубається!..
— А чом же ти не казав так, як я тобі веліла?
— Та я ж так саме й казав: рубайся, дерево, криве й криве.
— Ну й дурний же ти та недотепний!.. Сиди ж тут, а я сама піду нарубаю.
Пішла вона. А вовк сидить сам собі та так йому хочеться їсти. Обшукав він скрізь все в саночках, нема ніде нічого.
