нехай Вам посвідчить отсей наказ[1], який я дістав від моєї команди для передання команді придніпрянської армії.“
Стало на тім, що ґен. Слащов порозуміється з ґен. Шілінґом, а той з ґен. Денікіном.
Денікін відповів Шілінґови телєґрамою, яка зачиналася словами:
„Я щирим серцем витаю рідну нам по крови галицьку армію при її бажанню покінчити боротьбу та перейти на сторону добровольчеської армії“. Далі в телєґрамі говорилося, що цілість галицької армії буде задержана, при чім команда добровольчеської армії застерігає собі де-які переміни в складі команди, та що галицька армія не буде вжита проти армії Петлюри.
Разом з сею телєґрамою подав ген. Слащов делєґації галицької армії проєкт договору, який містив отсі головні точки:
„Галицька армія переходить в повнім складі разом з етапними установами, своїм майном та залізнодорожним матеріялом на сторону добровольчеської армії і входить в повне розпорядженнє головнокомандуючого збройними силами південної Росії через командуючого війсками Новоросійської области.
Галицьке правительство через недостачу території спинює тимчасово свою діяльність та удається до Одеси під охорону та опіку головнокомандуючого збройними силами південної Росії.
Проти війска Петлюри на фронті галицька армія не буде вжита.
Галицька армія буде переведена в область Гайсин—Балта—Ольгопіль (начальна команда в Умань), при чім се переґрупуваннє належить починати зараз зосереджуваннєм армії в районі Погребище—Липовець.
Галицька армія задержить свою цілість, тільки при висших штабах будуть установлені від добровольчеської армії висші штабові офіцири як контрольні орґани, також для вирішення усіх спірних питань на місці.
Начальна Команда Галицької Армії має негайно получитися прямим проводом з ґрупою ґен. Слащова, який передаватиме їй дальші доручення команди добровольчеської армії.“
Відповіди на сі умови домагалася команда добровольчеської армії до 3. падолиста у вечері; сю відповідь мала привезти делєґація, уповажнена до дальших переговорів.
Сі умови привезла делєґація до Начальної Команди Галицької Армії 2. падолиста.
Через те, що на 4. падолиста Головний Отаман скликав війскову нараду до Жмеринки, Начальна Команда Галицької Армії рішила пождати з висланнєм нової делєґації до добровольчеської армії на вислід тої наради.
Тимчасом дала вона 3. падолиста добровольчеській армії таку телєґрафічну відповідь:
„Начальна Команда Галицької Армії на загал згідна на дальше веденнє переговорів на умовах, предложених командою добровольчеської армії. Одначе, з огляду на конечність порозуміння з власним правительством, що вимагає часу, делєґація з відповідю на предложення добровольчеської армії виїде з Винниці аж 5. падолиста.
- ↑ Був се наказ штабу „Новоросійської области“, підписаний ґен. Шілінґом, який звертався до придніпрянської армії, щоби зібралася в означених місцях для зложення зброї, після чого вояки мають розійтися до дому, офіцири перейти в склад денікінської армії, а офіцири ґенерального штабу піддатися регабілітаційному процесови. За невиконаннє сього наказу грожено відповідною карою.
