в справі перемиря між українською армією й Денікіном, отже треба заждати на ту місію.
Треба зазначити, що заповіджена місія не приїхала.
Довідавшися про вислід наради в Жмеринці, ґен. Тарнавський рішив негайно вступити в дальші переговори з Денікіном. В сій ціли вислав він 5. падолиста делєґацію, зложену з отамана ґенерального штабу Ерлє, отамана Лисняка і сотника Осипа Левицького, даючи їй повновласть „для ведення переговорів що до завішення зброї“ й отсі інструкції:
„Галицька Армія задержує як цілість свою повну автономію, — значить устрій, склад команд, мову, герб, гимн і ин.
Зі сторони Денікінської Команди можуть бути призначені офіцири не як контрольні орґани, а як старшини звязку для вирішення на місці спірних питань усякого рода.
Правительство Західної Области УНР (Диктатура) задержує свою повну суверенність над Галицькою Армією. Тільки галицьке правительство має право переводити іменування на командні місця та підвисшення у степені.
Правительство переходить в Одесу, де йому буде дана змога навязати свобідні зносини з представниками европейських держав.
Галицька Армія переведеться в область вільну від пошести з тим, що перед її дальшим ужиттєм, яке наступить після порозуміння обох команд (Добровольчеської і Галицької), буде їй уділений кількамісячний відпочинок.
Галицькій Армії буде забезпечене матеріяльне заосмотренвє під кождим оглядом.
Хорим Галицької Армії буде забезпечена як найдальше йдуча санітарна підмога.
Для доповнення Галицької Армії будуть ужиті заходи через спровадженнє до неї українських полонених з Італії та української бриґади з Чехії[1].
Проти армії Петлюри Галицька Армія не буде вжита.
Старшини і стрільці бувшої російської служби, які тепер повнять службу в Галицькій Армії, мають при ній остатися.
Корпус Січових Стрільців (Коновальця) належить уважати галицькою частиною.
Для переведення Галицької Армії в нову область Добровольчеська Команда в порозумінню з Галицькою доставить відповідну скількість санітарних поїздів та транспортних середників.“
Так почалася друга стадія переговорів Начальної Команди Галицької Армії з добровольчеською армією. Ся стадія закінчилася заключеннєм договору про перехід галицької армії до добровольчеської армії. Сей договір заключено в Зятківцях 6. падолиста 1919. Протокол договору, списаний російською мовою[2], звучить:
24. ст. ст. жовтня 1919. Стація Зятківці.
Голова Комісії: полковник російського ґенерального штабу Дубяго. Члени: від Добровольчеської Армії полковники ґенерального штабу Коновалов і Саборський і від Галицької Армії отаман ґенерального штабу Альфонс Ерлє, отаман Омелян Лисняк і сотник Осип Левицький.