При провіренню повновластий стверджується:
1. Повновласть представників Добровольчеської Армії установлена особистим повідомленнєм команданта війска Новоросійської Области ґенерал-лєйтнанта Шілінґа.
2. Повновласть представників Галицької Армії дав Начальний Командант Галицької Армії ґен.-чет. Тарнавський під датою 5. падолиста н. ст. 1919. ч. 6897.
Рішено:
1. Галицька Армія переходить у повнім складі з етапними установами складами і залізнодорожним майном на сторону російської Добровольчеської Армії і віддається в повне розпорядженнє Головного Команданта узброєних сил Півдня Росії[1], в теперішній час через команданта війска Новоросійської Области[2].
2. Галицька Армія, підчас перебування в висше вказанім підчиненню, не буде вжита до боротьби з армією Петлюри, яка ділає на фронті, і до одержання окремої задачі відводиться в запіллє.
3. Галицьке правительство через недостачу території спинює тимчасово свою діяльність і переходить під опіку російської Добровольческої Команди. До часу вказання місця осідку воно поселяється в Одесі, куди негайно переїздить.
4. При головнім штабі галицького війска знаходяться представники російської Добровольчеської Команди для вирішення на місци всіх біжучих питань оперативного, адміністраційного і господарського характеру.
Головний галицький штаб висилає до штабу Новоросійського війска офіцирів для звязку в числі, яке буде вказане командантом війска Новоросії.
5. Сей протокол входить в життє з днем його підписання. Від того дня Галицька Армія сповняє всі зарядження Добровольчеської Команди.
6. Галицька Армія, починаючи 25. ст. ст. жовтня, приступає до засередження в районі Погребище—Липовець.
7. Питання, підняті галицькими представниками про внутрішнє життє Галицької Армії і про право зносин галицького правительства з чужими державами, оставляється нерішеними до одержання пояснень від ґенерала Денікіна.
Для сього галицька делєґація, призначивши одного представника для негайного вручення сього протоколу Галицькій Начальній Команді, в складі двох других представників переїздить в Одесу в штаб війска Новоросійської Области.
8. Для вигоди зносин обі сторони обовязуються зараз установити телєґрафічний звязок на апаратах Морзе, при чім включно до Липовця роблять се добровольці, а далі до Винниці Галичани.
Голова З'єдиненої Комісії полковник ґенерального штабу Дубяго. Члени: полковник ґенерального штабу Коновалов, полковник ґенерального штабу Саборський, отаман ґенерального штабу А. Ерлє, отаман О. Лисняк, сотник Осип Левицький.
На основі уповажнення Головного Команданта узброєних сил Півдня Росії ґен. Денікіна потверджую сей протокол.
Стація Зятківці, 24 ст. ст. жовтня 1919.
Командант війска Новоросійської Области ґенерал-лейтнант Шілінґ.Після заключення сього договору Ерлє і Лисняк виїхали таки того самого дня до Одеси для ведення справ, згаданих в 7. точці договору, а Осип Левицький з трьома представникам добровольчеської армії (під проводом полковника ґенерального штабу Саборського) до Начальної Команди Галицької Армії до Винниці.
Договір входив у життє з хвилею підписання і від тої хвилі галицька армія підлягала добровольческій команді. Отже делєґація Добровольчеської Армії їхала, очевидно, до Винниці для виконування власти добровольчеської команди над галицькою армією.
Приїхавши 7. падолиста до Винниці, добровольчеська делєґація застала змінені відносини. Начальна Команда, в якої імени галицька
