II. Поручити послови Василькови, при нагоді доручення ноти про обєднаннє України, вияснити в Швайцарії відношеннє чужих держав до української справи, приготовити ґрунт для приняття в державах антанти і невтральних українських дипльоматичних місій, наладити в Швайцарії апарат для звязку Міністерства Закордонних справ УНР і Державного Секретаріяту закордонних справ Західної Области УНР та експозитури сих обох центральних орґанів закордонної політики у Відні[1] з українською місією для мирових переговорів у Парижі.
III. Аж до дефінітивного обєднання обох частин України на Загальноукраїнських Установчих Зборах подвійність дипльоматичного представництва обох сих частин за границею допускається на стільки, на скільки сього вимагають спеціяльні інтереси сеї чи иншої частини, і там, де се дійсно потрібне (прим. в державах утворених на території бувшої австро-угорської монархії); по-за тим діяльність українських дипльоматичних тіл обнимає цілість української справи, а істнуючі паралєльні дипльоматичні представництва працюють в тіснім контакті і роблять спільні виступив в справах дотикаючих цілої обєднаної України.
Увага: Ся ухвала передається до відома за підписом Міністерства Закордонних Справ і Державного Секретаріяту закордонних справ всім українським послам і головам місій і входить до ноти про обєднаннє.
IV. Українська дипльоматична місія для участи в Мировій Конференції в Парижі є спільною для обох частин України і називається: Делєґація обєднаної Української Народньої Республики на Мирову Конференцію в Парижі та заступає на конференції цілість української справи, з тим, що попереднє полагодженнє справ Західної Области, її міжнароднього признання і державно-правного становища належить до делєґації, яку призначить Державний Секретаріят Західної Области[2].
Увага: Ся ухвала має міститися в повновластях, якими наділиться спільних уповновласнених до Парижа.
V. Делєґація Обєднаної Української Народньої Республики на Мировій Конференції в Парижі, згідно з попередним рішеннєм, складається з пяти повновласних делєґатів, а саме: Сидоренка (голови), Панейка (заступника голови), Шульгина, Матюшенка і Марголина та полагоджує свої справи колєґіяльно на підставі ґенеральної і спеціяльних інструкцій Міністерства Закордонних Справ і Державного Секетаріяту закордонних справ. Приділеними до делєґації спеціялістами і політичними дорадниками та канцелярійним персоналом делєґація розпоряджає після свого узнання.
Увага: Мають бути виставлені нові повновласти делєґатам, вироблена інструкція (наказ) з поданнєм внутрішньої орґанізації, способу представництва, орґанізації помічних орґанів (спеціялісти) і ин.“
Найбільшою журою правительства Західної Области Української Народньої Республики була — як сказано — війна з Польщею.
Спершу головні надії покладано на поміч Великої України, числячи, що при такій помочи вдасться виперти Поляків аж до етно-
