крім українського перекладача був присутний як перекладач також польський офіцир, якого привезла з собою.
Конференція комісії з Петлюрою була держана в загальнім тоні, без ніяких конкретних предложень. Комісія хотіла знати, яку силу представляє армія Петлюри для боротьби з Совітською Росією. Петлюра знов клав головний натиск на те, що Україна представляє велику моральну силу, яку можна перетворити в дійсну мілітарну силу залежно від того, чи антанта визнає державність Української Народньої Республики і дасть молодій державі фінансову і технічну допомогу.
Що-до Галичини Петлюра зазначив тільки загально, що український нарід тільки тоді зможе всю свою силу звернути проти большевизму, коли буде мати забезпечне національне істнуваннє від заходу. Так виразно, як сього домагалися від Петлюри Петрушевич і Голубович, він справи не поставив і не заявив, що вдержаннє Східної Галичини в етноґрафічних границях при Українські Народній Республиці є безумовним домаганнєм цілої України.
Здається, що вже тоді Петлюра готов був піти на уступки коштом Східної Галичини, щоб за них одержати мир з Польщею і визнаннє антанти.
Вечером комісія Бертелємі і наша делєґація вернули до Львова.
28. лютого комісія вручила українській і польській делєґації — кождій на окремім засіданню — проєкт перемиря.
Врученнє проекту перемиря українській делєґації попередив ґен. Бертелємі отсею промовою:
„Ми, представники держав антанти, себ-то Анґлії, Франції, Америки її Італії, совісно і докладно розслідили справу, яку маємо рішати. Ми вимагаємо жертв від обох сторін; сі жертви будуть тільки тимчасові, до рішення Мирової Конференції. Се правда, що ваше положеннє є сьогодні добре, одначе воно може змінитися на вашу шкоду. Між Поляками й Чехами вже заключено перемирє, і Поляки можуть транспортувати муніцію через чеську територію. Так само вже швидко буде заключене перемирє між Поляками й Німцями. Большевики ще не наступили на ніяку часть польської території і ніщо не заставляє Поляків післати безпосередно армію проти большевиків. Поляки все се знають, і ся певність дає їм надію й силу. Коли ви не приймете нашого предложення, будете відповідати за сей крок перед цілою антантою. Ви будете мати війну з Поляками, які матимуть поміч відважної й добре зорґанізованої армії Галлєра, зложеної з шести дивізій. Ми в Франції переконалися про відвагу сеї армії. З другого боку йдуть большевики, які вже мають Київ і найбільшу часть вашої території і знаходяться перед вашими брамами. Коли ж ви приймете наше предложеннє, ми робитимемо заходи, щоби була признана ваша суверенність. Факт, що ми переговорюємо з вами і звертаємося до вас з сим предложеннєм, є вже до певної міри признанєм вашої держави, бо не переговорюється з кимсь, хто зовсім не істнує. Далі з нашою помічю ви переможете большевиків, відзискаєте завойовану територію і не явитеся перед Мирову Конференцію з порожними руками. Наше рішеннє вплине на вислід переговорів Директорії з пред-
