Сей проєкт є тільки нарисом, поданим для інформації. Він буде дефінітивно установлений Комісією Союзників тільки після анкети, відбутої на місци.
(Ті самі підписи).
Щоби спинити пролив кров і покласти кінець ворожим крокам, підписані делєґати (тут оставлено вільне місце на імена делєґатів), належно уповажнені до сього своїми урядами, підписали отсе перемирє, якого постанови слідуючі:
Арт. 1. Перемирє є чисто війскове і його умови не можуть впливати ніяким способом на рішення, які має приняти Мирова Конференція.
Вова зачнеться другого дня після підписання, скінчиться після того, як Мирова Конференція повідомить про своє рішеннє в справі Галичини.
Арт. 2. Війскова демаркаційна лінія, яка розділятиме теперішні війскові сили обох сторін на час перемиря, подана на долученій карті 1:200.000.
Вона йтиме здовж ріки Буга від границі Галичини до устя потока, який перепливає попри Ясеницю Польську, далі здовж сього потока до залізничого моста Холоїв–Камінка, далі здовж сього залізничого шляху (часть шляху приналежна до Українців) до моста на ріці Бузі, далі здовж залізничнго шляху (часть шляху приналежна до Поляків) від сього останнього моста до моста на ріці Камінці, далі здовж сеї ріки до границі, яка ділить політичний повіт Жовківський від Камінецького, далі здовж сеї границі, далі здовж границі між політичними повітами Львівським і Камінецьким, далі здовж границі між політичними повітами Львівським і Перемишлянським до залізничого шляху Львів–Перемишляни, звідси здовж границі між політичним повітами Бобрецьким і Перемишлянським до Солової (ся місцевість належить до Укроїнців, Миколаїв до Поляків), далі здовж потока Білого до Соколова (ся місцевість належить до Українців), далі здовж шляху Соколівки до залізничого двірця в Вибранівці (дворець і місцевість належать до Поляків), далі здовж шляху з залізничого двірця в Вибранівці до Гути Щирецької (ся місцевість належить до Українців) і звідси здовж південної границі політичного повіту Львівського і далі здовж східної границі політичних повітів Дрогобицького і Турчанського.
Арт. 3. Українські сили мають бути усунені по-за сю лінію в реченци 14 днів від початку перемиря. Після сього реченця не може бути підчас перемиря ніякої концентрації війска в полосі по однім і другім боці демаркаційної лінії в віддаленню 3 кільометрів від сеї лінії. Обі сторони не можуть оставити в сій полосі як тільки відділи потрібні для місцевої поліції, без артилєрії. Комісія Союзників, передвиджена низше, управильнятиме подробиці виконання і рішатиме в останній інстанції.
Арт. 4. Всі воєнні полонені обох сторін мають бути увільнені. Їх поворот буде предметом договору, який мають заключити обі воюючі сторони зараз після підписання перемиря.
Арт. 5. Особи інтерновані, взяті як закладники, придержані або увязнені підчас війни з політичних мотивів будуть негайно увільнені.
Арт. 6. Не можна буде робити ніякої перешкоди поворотови до місця їх осідку з-перед часу воєнних кроків ані користуванню всіми правами для осіб одної чи другої сторони, як також для громадян націй союзних чи принятих до союза (des nations alliées ou anonsées), навіть коли вони брали участь у війні; всі сконфісковані маєтки мают бути їм віддані або має їм бути дане відшкодуваннє.
Арт. 7. Ніхто не може бути нарушений ні непокоєний в своїх правах ані в маєтку з причини своєї народности або участи в війні.
Арт. 8. Будуть заборонені і признані згори неважними на землях Східної Галичини, поставлених під контролю обох сторін, на час сього перемиря, всі трансакції що-до маєтків приналежних до неприятелів держав союзних і принятих до союза: власности движимі і недвижимі, участи в інтересах, права, користи з якпх-небудь контрактів і т. д., — з виїмком операцій конечних для безпосередних потреб експльоатації сих маєтків (купно сирівців, продаж продуктів і. т. д).
