даної громади загальним, рівним, безпосередним і тайним голосуваннєм, а семим членом стає кождочасний начальник громади. Голову і його заступника вибирають члени комісії з-поміж себе.
§ 11. Областна і повітові земельні комісії урядують три роки, громадська один рік.
Близші постанови про утвореннє, права і діяльність земельних комісій означить розпорядок цілого Державного Секретаріяту Західної Области Української Народньої Республики.
§ 12. З Областного Земельного Фонду наділяється землею безземельних і дрібноземельних українських громадян, приналежних до Західної Области Української Народньої Республики, які займалися рільництвом перед оголошеннєм сього закона, а саме в такій черзі:
- жовнірів-інвалідів, що втратили своє здоровлє у війнах, ведених Українською Народньою Республикою;
- вдови і сироти по тих, що полягли в сих війнах або наслідком їх;
- жовнірів-інвалідів зі світової війни, веденої в часі від 1914. до 1919.;
- сироти і вдови, що їх батьки або мужі втратили життє в тій війні або наслідком її;
- сироти і вдови невоєнні;
- инших безземельних і дрібноземельних рільників, що не служили при війску і не стали каліками;
- в кінці призначується в міру потреби відповідні простори вивласненої землі на означені в § 3-ім ціли загального громадського господарства.
Особи, покарані за дезерцію з української армії та за те, що від служби в сій армії ухилялися, дальше особи, покарані за злочини проти української держави і її оружної сили, як також особи, що стали співвинними тих злочинів або до їх сповнення причиняли і за се були покарані, в кінці громадяни чужих держав — не мають права до наділу вивласненою землею.
§ 13. Пасовиска і полонини, на скільки вони на основі § 2-ого сього закона не лишаться при приватних власниках, як також простір вивласненої землі, призначений земельними комісіями на пасовиска, переходять на власність громад або звязків сусідуючих з собою громад, які при означуванню користування ними мають узгляднювати спілки дрібних годовців худоби.
§ 14. Вивласнені ліси не творять предмету наділу. Вони переходять на власність і в безпосередний заряд Західної Области Української Народньої Республики. Спосіб користування та потребу ї розмір усяких инших сервітутів у хосен населення у вивласнених та належних уже тепер до держави лісах означить виконуючий розпорядок Державного Секретаріяту Західної Области Української Народньої Республики.
Вивласнені ліси, що не творили і не творять комплєксу, який надається до раціональної або охоронної лісової господарки, можуть земельні комісії оставити в руках приватних власників.
§ 15. Земельні комісії можуть полишити з вивласнених посілостий відповідний простір до залісення і віддати його на власність і під заряд держави, особливо в тих околицях, де лісів зовсім нема або де їх дуже мало.
На сю ціль належить ужити неужитки, збочі, яруги і береги рік, які до сього надаються, також і громадські, — сі останні за відповідним відшкодуваннєм.
§ 16. З вивласнених посілостий переходять:
- 1) потоки і несплавні ріки на громади, через які перепливають;
- 2) стави, озера і болота на громади, в яких лежать або на спілки громад, які з ними граничать.
§ 17. Постанови що-до способу і часу розділу вивласненої землі (§§ 12 і 13), що-до висоти наділу землею в кождім повіті чи полосі краю, висоти його ціни та способу сплати, що-до переняття і використання підземних багатств державою, в кінці що-до обмежень свободи розпоряджування посілостями приватних власників актами між живими і на випадок смерти застерігається окремному законови або законам.
§ 18. Наділеннє землею не може розпочатися перед покінченнєм війни і поворотом жовнірів і полонених до дому.
