§ 19. Рішеннє питання відшкодування дотеперішніх власників чи посідачів рішить законодатне тіло Західної Области Української Народньої Республики, яке буде вибране на підставі нового виборчого права.
§ 20. Без огляду на те, як і коли буде рішене питаннє про відшкодуваннє власників чи посідачів вивласненої землі (§ 19), вивласнена земля переходить уже тепер в заряд держави, яка через свої орґани передасть сей заряд громадським земельним комісіям.
До часу видання передвижених в § 17-ім окремих законів і довершення наділу землею можуть земельні комісії за затвердженнєм Державного Секретаріяту Західної Области Української Народньої Республики оставити в користуванню дотеперішніх власників чи арендаторів такий простір вивласненої землі, який конче потрібний для удержання власника, його родини і служби та для ведення істнуючих під сю пору на вивласненій посілости промислових заведень.
При перебранню вивласненої землі в безпосередній заряд держави належить ствердити докладно стан їх управи і інвентаря.
§ 21. Самовільне захопленнє, діленнє вивласнених на основі сього закона земель та нищеннє лісів, будників, інвентаря і земних плодів на них, на скільки не становить вчинків, які підлягають карному законови, мають карати адміністраційні власти карою арешту до 6 місяців, з якою може бути получена грошева кара до 10.000 корон.
Крім сього може бути оречена утрата права до наділу землею.
§ 22. Сей закон обовязує з днем його оголошення.
§ 23. Переведеннє сього закона поручається цілому Державному Секретаріятови Західної Области Української Народньої Республики, з тим, що виконуючий розпорядок має бути виданий до …[1] 1919. року.“
Ухвалюючи закон про сойм, Українська Національна Рада сама признала свою задачу в державній будові Західної Области Української Народньої Республики закінченою і виявила свою волю передати дальше веденнє сеї задачі соймови, вибраному на найширшій і найсправедливійшій — по поняттям демократії — всенародній основі.
Визволеннє Східної Галичини з-під польського панування, установленого Австрією, орґанізація державної влади, проголошеннє з'єдинення з Великою Україною, основи земельного закона і в кінці закон про сойм, — при постійній обороні краю перед польським наїздом — се головні моменти піврічної державно-творчої праці Української Національної Ради.
Сесія Української Національної Ради, яка закінчилася 15. цвітня, мала бути остання. В червні мав бути вибраний Сойм Західної Области Української Народньої Республики і він мав вступити в функції, які виконувала Українська Національна Рада.
Судилося инакше. Ся сесія Української Національної Ради була остання тому, бо територія Західної Области Української Народньої Республики впала жертвою польською наїзду.
Коли в хвилі проголошення української державної влади у Львові обєдинилися всі українські партії, що знайшло вислів у коаліційнім характері першого Державного Секретаріяту, — то Державний Секре-
- ↑ Тут мав бути означений день і місяць.
