ся поволи ся нарід „Французів“.). Або знов назву „Normandia“ носили аж два краї: Норвеґія у північній Европі, заселена „Норманами“, народом трохи зближеним до Нїмцїв, і друга, менша Нормандія, що становить нинї часть Франциї, а котрої імя пішло від того, що єї на якийсь час були завоювали морскі приблуди-князї з властивої Нормандиї (Норвеґії). — Подібно з назвою „Британїя“ або „Бретонїя“. Здавен-давна звала ся так теперішна Англїя (і ще нинї урядове імя англїйского королївства є „Велика Британія“). Коли-ж часть Британів, давних жителїв сеї Британії, утїкаючи перед Англами, переселила ся до північно-західного кута нинїшної Франциї, то ся часть Франциї назвала ся собі „Бретонїєю“. — Так само з назвою „Пруси“. Нинї називає ся „Прусами“ або „Прусаками“ одна часть нїмецкого народу, іменно та, що живе у північно-східній части нїмецкої держави. Однак ся назва цїлком не нїмецкого походженя, бо кількасот років взад „Прусами“ або „Прусаками“ звало ся численне литовске племя, що жило над берегами Балтийского Моря, там де ріка Висла впадає до моря. Тих литовских Прусів-поган стали воювати з полудневого заходу нїмецкі рицарі-монахи, що звали ся хрестонохцї. Одну часть тих Прусів Нїмцї вигубили, другу часть навернули мечем і огнем на Христову віру, закріпостили у тяжку панщину та поволи цїлком їх знїмчили, мішаючи іх з нїмецкими кольонїстами. Тому 300 років загибла до решти стара, литовско-пруска мова у давнім краю Прусів, а натомість Прусами стали звати ся тамошні Нїмцї, в яких вправдї пливе часть
