— то сей нарід є осібною нациєю, хочби мав таку саму назву, як другий нарід.
Як колись прихід Моголів до Европи, так в 400 років опісля повстанє Хмельницкого доконало великого перевороту полїтичного у східній Европі і пхнуло розвій народів східної Европи знов на цїлком нові шляхи. Велика революция національна, релїґійна і социяльна (іменно: козацко-хлопска), якої вождом був Богдан Хмельницкий і яка захопила зразу всю тодїшну Русь-Україну, була страшним потрясенєм, від якого Польща захитала ся так сильно, що стала від сеї хвилї котити ся до гробу. Натомість головною силою у східній Европі, на місце Польщи, стає царство московске. Через повстанє Хмельницкого сила Московщини зросла двояко: раз через те, що під руку московского царя пристало хоробре і численне війско україньско-козацке, а по друге через те, що ослабленє Польщи пішло на руку Москві. І сила Московщини росте разом з тим, як слабне сила Польщи, в котрій робив ся чим раз більший нелад. В додатку з початком 18-ого столїтя (за царя Петра Великого), наступив у царстві московскім великий перелім. Перевела ся там велика реформа армії, податкової системи і т. п. на той сам лад, що був тодї в сильних, західно-европейских, абсолютних ( але культурних!) монархіях (як в Прусах, Франциї, Австриї, Саксонїї і т. д.). Через сї реформи Московщина зискала вже
