II., що панувала в 50 років по Петрі I-ім. Вона навіть виразно наказала своїм московским урядникам, висланим на Україну, щоби вони доложили всїляких способів, аби населенє України переробити на оден нарід з Москалями. В тій цїли іменувала вона своїми урядниками на Україні самих заїлих Москалїв, наказувала, аби Москалї женили ся на Українї і мішали ся з Русинами-Українцями, та осібним „указом“ наказала, щоб у всїх школах на Українї замість нашої, україньско-руської мови завести мову московску, а нашу мову остро заборонила.
Разом з штучним заведенєм слова „Россія“, цар Петро I. і цариця Катерина II. завели ще два нові слова: „Великороссія“, і „Малороссія“. Випливало се з їхного хитрого пляну, аби так виходило, буцїм-то є одна, велика і „нєдєлїмая“ (неподільна) „Россія“, яка нїби-то складає ся з двох частин: головної, що називає ся „Вєлїкороссія“, і меншої, підрядної, яка зове ся „Малороссія“.
Петро I. і Катерина II. виразно наказували, аби замість слова „Україна“ вживати лише слово „Малороссія“, а слово „Україна“ забороняли. Замір сих московских правителїв був очевидний: вони хотїли на силу вмовити в наш нарід та представити хитро перед цїлим сьвітом, будьто наш нарід цїлком не є окремим народом від Москалїв, але є тіль-
