мова так само добре „языкъ свинопасовъ“, як і „малоруска“, отже „малоруска“ мова не гірша від „великорускої“. — По пяте, наші люде з Галичини мало дуже знали, як живе ся народови на Українї, як там Москаль давить нашу мову, як наші братя з України старають ся двигнути з темноти і неволї, і т. д. Через се московским аґентам легко прийшло вмовити в деяких наших людий, будьто нема жадної України і будьто єї „видумали Ляхи“. Московскі аґенти казали так тому, бо знали, як наш нарід не любить Ляхів. — Вкінци по шесте були в нас (і ще є) такі людцї, що ласі на гріш. А в Москаля є досить рублїв, аби ними купувати собі побрехачів-ґазетярів, ще й до того серед таких бідаків, як галицкі Русини. Отже за московскі гроші стали в нас виходити ріжні „русскіи“ ґазети, яких редактори пишуть за рублї і самі не вірять в те, що пишуть для баламученя народа.Ось чому у нас приймило ся на якийсь час москвофільство т. є. наука, буцїм-то Русин а Москаль то все одно. Але воно загибає скоро — разом з тим, як нарід пізнає свою правдиву історию, як у нас ширять ся вісти про се, що дїє ся в Росиї і на Українї, — загалом як разом з тим, нарід наш осьвідомляє ся.
Що-ж нам, галицким Русинам, робити? Чи може закинути нам цїлком слова „Русь“ і „Русин“, а приняти назви „галицка Україна“ і „галицкі Українцї“, аби не ріжнити ся іме-
