|
«Є дрібнобуржуазна тенденція до перетворення членів рад на «парламентаріїв» або, з другого боку, на бюрократів. Боротися з цим треба, залучаючи всіх членів Рад до практичної участі в управлінні». |
Нам треба боротися з цими можливими ухилами в роботі рад. Член міської ради не є парламентарій, він повинен брати активну участь в роботі секцій і комісій, він повинен бути організатором у себе на заводі, в установі, організатором активу навколо роботи міськради.
На жаль, в житті ми маємо багато фактів протилежного характеру.
Ось матеріалу за другу половину 1933 року Київської міськради. В Київській міськраді було у 1931 році 170 депутатських груп, а в другій половині 1933 року 136 депутатських груп. Число членів в них зменшилось з 1294 до 791. Такі секції, як комунальна, військова, народної освіти і охорони здоров'я, протягом другого півріччя 1933 року жодного разу не збирали пленумів секцій, а обмежувались засіданнями вузьких президій. Цей факт з роботи Київської міськради другої половини 1933 року свідчить про те, що депутатів міськради недостатньо залучали до практичної роботи, а значить зменшували можливість депутатів залучати до практичної роботи актив заводів.
Перевиборна кампанія повинна включати завдання залучити актив до практичної роботи рад.
Робота Київської міськради набрала особливого значення ще й тому, що Київ став столицею Радянської України, Київській міськраді треба вести перед у всій роботі соціалістичного будівництва на Україні, гідно нести прапор столичної міськради. Кожний з вас, член пленуму міськпаркому і пленуму міськради бачить, як змінився і як міняється Київ протягом буквально 3–4 останніх місяців 1934 року.
Хіба похожі вулиці Києва на ті вулиці, що були півроку тому? Хіба похожі чистота і порядок, що є тепер у Києві, на ту, вибачте на слові, чистоту і порядок, що були 6–8 місяців тому в Києві, коли доводилось мобілі-
