На жаль і в сусідній країні, в Польщі, яка підписала з нами пакт про ненапад, є впливові діячі, які мріють щонайменше про Правобережну Україну. Зменшити охоту зазіхати на наші землі можна тільки зміцнивши обороноспроможність Радянського Союзу.
Капіталісти з слабими не рахуються, вони рахуються тільки з тими, хто може дати в зуби, коли на нього нападеш.
І коли б наша партія під геніальним проводом тов. Сталіна зусиллями мільйонів не забезпечила виконання першої п'ятирічки, не зміцнила робітничо-селянську Червону армію, не дала їй сучасну техніку включно до танків, важкої артилерії, авіації, — хто його знає, чи не мали б ми уже нападу на Радянську країну. Але якраз наша міць примушує ворогів подумати ще раз перед тим, як рушати на країну Рад.
Ми повинні завжди пам'ятати, що до нас прислухаються і на світовій конференції розброєння, і в Лізі націй, тому, що країна Рад зросла економічно, культурно, зміцнила свою обороноспроможність.
Наша партія веде і вестиме послідовну боротьбу за мир. Але кожний трудящий бачить, як гарячково озброюється капіталістичний світ на суходолі, на морях, в повітрі. Майже кожна нарада з питань обмеження озброєнь закінчується спуском нових панцерників, дредноутів і повідомленням, що винайдено нові гази.
В майбутній війні будуть брати участь не тільки ті армії, які будуть лежати в окопах, не тільки ті червоноармійці, що зараз одягнені в червоноармійську форму. Це буде війна не на життя, а на смерть, війна всіх народів Союзу Радянських Соціалістичних Республік проти тих капіталістичних країн, що посміють напасти на країну Рад.
Тил в наступній війні буде не той, який був в часи імперіалістичної війни, а значно глибший, бо змінилася техніка, не ті, зокрема, самольоти.
Отже в наступній війні питання організації мільйонів робітничих та селянських мас, питання знання ними
