із сусідами, що перестали кликати її „трапезувати“, погроджувала зійти аж на кубанські степи.
— Хоч на кубанські степи тікай!. — казала вона.
Це — край пшениці. Край заможніх хліборобів. І не дивно, бо біля Краснодару шар чорноземлі доходить до одного сажня завглибшки.
Та Кубань не тільки багата на хліб. Вона багата й на надра, тільки їх, поки що, ніхто як слід не досліджував. Цей край по суті навіть невивчений, недосліджений. Це край, що чекає на ретельного господаря й стоїть на порозі свого розцвіту. Це край майбутнього.
Одна тільки нафта знайдена, починаючи від Майкопу й кінчаючи Таманню, і то через те, що вона сама випирає на поверхню землі. А що є під землею? Які копалини є в передгір'ях Кавказу? Toro докладно ніхто не знає.
Закубання, поки що, бідніше за другі частини краю, бо землі тут обмаль, і населення кохає тут садки, займається скотарством, збереглись ще подекуди великі ліси. Звичайно, що природа поклала свій відбиток і на саму вдачу, і на самі звичаї людей цих двох частин Кубани. Але з розвитком промислу стає очевидним, що Закубання може стати промисловим центром краю. Так мусить бути. І машина, молот і кайло в руках людських розбудять німу тишу гір, і тоді для них прийде нова доба, — і того не так довго лишилось чекати.
Площа Кубани, коли її брати в старому адміністративному поділі, займає 83.144 кв. верстви або 8.660.444 дес. землі. Коли взяти так звані „лімітрофи“, то Кубань більша за Естонію, Латвію, Литву.
В 1916 р., за даними начальника области, на Кубані жило людности 1.336.475 душ козаків (43%)
