далеко більша й небезпечніша. Тоді Кубань виходить із берегів, і рівний, як стіл, степ дає можливість їй розливати широко воду свою… Але… на всій течії Кубань обвалована. Вали то більші, то менші, то відступають сажнів на 30-50 від берега, то підходять зовсім близько й супроводять Кубань увесь час. Заботу про вали несе вся громада, їх підправляють, а коли міняється течія, то насипають нові. Горе, коли десь вода підчас повіні прорве вал, — тоді пропала багаторічна праця. Кілька разів Кубань так робила, і це коштувало краєві сотні тисяч карбованців.
Як я їхав, то вода вже починала підніматись, було на 5 сантиметрів вище ординару. І мені казали в Краснодарі, що вже по берегах починають виставляти вартових. Між іншим, коли небезпека дуже загрожує, то часто люди рятують себе за рахунок сусіди, а саме — другий беріг потаємці вночі розкопує вал на противному березі. Особливо це часто трапляється між черкеськими аулами та козацькими станицями. Ось і зараз аул Афінсіп і станиця Єлисаветинська уже виставили своїх вартових, що пильно стежать не тільки за річкою, а й за… другим берегом.
Минаємо Єлисаветинську. Через годину показується станиця Мар'їнська. Тут Кубань робить красиву луку, спочатку напівніч, а потім на південь. Від станиці Мар'їнської іде Ангелинський канал, що, як кажуть, збудований ще стародавніми греками. Прийнамні є звістка, що коли Мітрідат Великий, цар Боспору, воював з Римом, то його син Фарнак, що воював проти батька, наказав відкрити шлюзи й затопив непокірливих йому кочовників.
Беріг тут дуже красивий. На самому березі сховалось у садках кілька хуторів. Садки всі в цвіту, і пахощі яблунь чути на пароплаві. На лівому березі невеличкий черкеський аул.
