Увечері в їдальні, що чомусь не має ніякої назви, суєта. Хазяїн, офіціянт і офіціянтка збилися з ніг. Причина — манера пити пиво у темрючан.
Починається діло дуже тихо й скромно. Заходять, наприклад, двоє людей, кремезних, обвітрених, з мусянжковими обличчями, на ногах пудові чоботи, сідають за столика й показують у напрямі стойки два пальці. Моментально з бочки націжують дві шклянки пінявого пива й ставлять перед ними. Ці перші склянки випиваються швидко й мовчки. Потім сигналізація повторюється. За другою парою перекидаються кількома словами. Чим далі йде сигналізація, тим більше жвавіють обидва приятелі, і розмова починає текти, як тихі плески хвиль вічно шумливого моря. І як уже стіл заставлений увесь порожніми шклянками, що й пальця ніде покласти, тоді до стойки несеться:
— Получіть!.. — і обидва так же твердо виходять, як і ввійшли.
Але я був би несправедливий, коли б не сказав, що то п'ють так тільки рибалки. Навпаки. Мені здається, там п'ють так пиво, як у нас їдять морожене. Ось, наприклад, зайшли четверо — два чоловіка і дві жінки. Я з цікавістю дивлюсь, що далі буде. Один із чоловіків показав 4 пальці, і пішло. Встали тоді, коли на столі стояло приблизно 24 шклянки. Ось заходить шестеро — троє хлопців і три дівчині. Офіціянт одразу ставить 6 шклянок, потім ще 6, і так далі.
Я повертаюсь у другий бік — те ж саме. Там двоє розплачуються. Один не втримався на ногах і впав, але хутко підвівся й став прохати вибачення в хазяїна:
— Пробачте, гражданин, алкоголікові… Ви знаєте, що таке алкоголік? Алкоголік — це простий руський православний чоловік. Розумієте?
