поверхня моря вкрита цими білими цятками. Внизу біля берега шумить прибій…
Таманський півостров цікавий тим, що це ціле кладовище стародавньої, переважно грецької культури. Сусідуючи з Пантікапеєю (Керч), Тамань була довгий час об'єктом грецької колонізації. Сліди грецьких поселень, не кажучи вже про пам'ятки їхньої матеріяльної культури, попадаються до самого Краснодара й далі.
В Темрюці, недалечко від так званої „Гнилої гори“, ви вже маєте, правда з пізнішої доби, руїни римського городища. Біля Голубинки (курорта) руїни грецького міста Тірамба.
Далі, коли їхати берегом, буде „Синя балка“, — не що інше, як провалена сопка; поблизу — „блювака“ й руїни старої фортеці.
Річка Антіктес (тепер гирло Пересипське), що впадає із Ахтанизівського лиману в Озівське море. Через Антіктес можна було невеличкими кораблями попадати в Ахтанизівський лиман, що греки й робили. Біля самої станиці Ахтанизівської є сопка Касіоба; гора Бориса й Гліба, де, за переказами, був храм Діяни з вівтарем, на якому горів вічний вогонь.
Тепер од цієї стародавньої й високої культури не лишилось майже слідів. Часті навали кочовників до щенту зруйнували храми, торговельні міста й факторії; час засипав руїни землею, і на них живуть інші люди, іншої вдачі, іншої культури, навіть не підозріваючи того, що за багато віків тут уже поселилась людина, що те каміння, яке господар викидає, як перешкоду, є не що інше, як уламок того стародавнього життя.
Я оглядаюсь навколо. Хочеться побачити розмальовані галери, караван суден з пурпурними вітрилами. Але… навколо одноманітність: пісок, солончаки й ниви пшениці.
