Наближається III з’їзд Рад. Ілліч особливо цікавився складом селянського з’їзду. Він боявся, що ліві есери матимуть там переважну більшість.
Організацію з’їзду, а також і переговори з есерами провадив найбільше Свердлов, що ввесь час одержував точні директиви від Володимира Ілліча.
Одного разу, бувши свідком розмови Леніна з Свердловим про можливі засоби, які полегшили б злиття двох з'їздів, а головне — за вибори на з’їзді Центрального Виконавчого Комітету, я зауважив, що ми на Україні від самого початку оголосили об'єднаний з’їзд і створили об'єднаний ЦВК. Володимир Ілліч ухопився за це:
— Доконче треба скористати з українського досвіду й якось підказати селянам, що й нашому з’їздові слід було б зробити так-само.
Він доручив Свердлову умовитися зі мною щодо тактики. Як виявилося, Свердлов від імени більшовиків погодився з лівими есерами на тому, що з нашого боку натиску на селянських депутатів, тобто спонукання їх до обов’язкового об'єднання, не буде. І з того боку есери зобов’язалися не повставати проти об’єднання.
Одно слово, вийшла неначе „воля самовизначення“ для селянських депутатів.
Тактика більшовиків була така: з’їзди скликалося окрема робітничий — трохи раніше, селянський—днів на два пізніше. З лівими есерами щодо об’єднаного ЦВК до згоди не дійшли. Наші запропонували есерам, відкриваючи селянський з’їзд, улаштувати одно урочисте об'єднане засідання двох з’їздів. Розраховувалися на те, що селяни, раз опинившись у сім’ї робітничих депутатів, самі не захочуть відокремлюватися.
Отже, щоб не зірвати об’єднаного урочистого засідання проти якого есери спочатку також повставали, більшовики погодилися справи дальшого ведення з’їзду й порядку виборів лишити невирішеними. Свердлов договорився з лівими есерами, що на відкритті більшовики цієї справи зачіпати не будуть і взагалі все обмежиться офіційними привітаннями від Двох партій, по одному від кожної. А тоді селянський з’їзд перейде до Тавричеського палацу, до з’їзду робітничих та салдатських депутатів.
Та чому не скористати з нагоди, не зробити відповідного натяку, якщо є змога? Ми погодились із Свердловим, що він запропонує дати мені слово для привітання від імени Радянської України, а я в обережній формі, не провадячи простої агітації, фактично поставлю питання про об’єднання з’їздів.
Так ми й зробили. Після коротких привітань від партій було дано слово мені, як представникові України.
