Сторінка:Літопис революції. № 4 (37) (1929).djvu/167

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка вичитана
ОКРЕМО ЧИ РАЗОМ?

Наближається III з’їзд Рад. Ілліч особливо цікавився складом селянського з’їзду. Він боявся, що ліві есери матимуть там переважну більшість.

Організацію з’їзду, а також і переговори з есерами провадив найбільше Свердлов, що ввесь час одержував точні директиви від Володимира Ілліча.

Одного разу, бувши свідком розмови Леніна з Свердловим про можливі засоби, які полегшили б злиття двох з'їздів, а головне — за вибори на з’їзді Центрального Виконавчого Комітету, я зауважив, що ми на Україні від самого початку оголосили об'єднаний з’їзд і створили об'єднаний ЦВК. Володимир Ілліч ухопився за це:

— Доконче треба скористати з українського досвіду й якось підказати селянам, що й нашому з’їздові слід було б зробити так-само.

Він доручив Свердлову умовитися зі мною щодо тактики. Як виявилося, Свердлов від імени більшовиків погодився з лівими есерами на тому, що з нашого боку натиску на селянських депутатів, тобто спонукання їх до обов’язкового об'єднання, не буде. І з того боку есери зобов’язалися не повставати проти об’єднання.

Одно слово, вийшла неначе „воля самовизначення“ для селянських депутатів.

Тактика більшовиків була така: з’їзди скликалося окрема робітничий — трохи раніше, селянський—днів на два пізніше. З лівими есерами щодо об’єднаного ЦВК до згоди не дійшли. Наші запропонували есерам, відкриваючи селянський з’їзд, улаштувати одно урочисте об'єднане засідання двох з’їздів. Розраховувалися на те, що селяни, раз опинившись у сім’ї робітничих депутатів, самі не захочуть відокремлюватися.

Отже, щоб не зірвати об’єднаного урочистого засідання проти якого есери спочатку також повставали, більшовики погодилися справи дальшого ведення з’їзду й порядку виборів лишити невирішеними. Свердлов договорився з лівими есерами, що на відкритті більшовики цієї справи зачіпати не будуть і взагалі все обмежиться офіційними привітаннями від Двох партій, по одному від кожної. А тоді селянський з’їзд перейде до Тавричеського палацу, до з’їзду робітничих та салдатських депутатів.

Та чому не скористати з нагоди, не зробити відповідного натяку, якщо є змога? Ми погодились із Свердловим, що він запропонує дати мені слово для привітання від імени Радянської України, а я в обережній формі, не провадячи простої агітації, фактично поставлю питання про об’єднання з’їздів.

Так ми й зробили. Після коротких привітань від партій було дано слово мені, як представникові України.