Андрій. Вернемось до елементів. Я уже казав тобі за химічну енергію. Кожний елемент має ріжну енергію. Крім того один і той же елемент не однаково злучається з ріжними елементами; наприклад, хлор дуже міцно злучається з металами, як от — натрій, мідь, залізо і так далі, і зовсім не злучається, або злучається дуже мляво з не-металами, як от — вугіль, сірка, кислород, азот і т. д.
Степан. Це нове слово — метал; що воно означа?
Андрій. А бачиш, усі елементи можно розбити на двоє. Одні, як от — золото, срібло, мідь, залізо — блищать, їх можно кувати, вони непрозорі; ці елементи названо металами. Усі ж иньші, які там є — кислород, азод, сірка, углерод — названо не-металами, або металоїдами. Виявилось, що метал з не-металом злучається жвавіш, ніж метал з металом, або не-метал з не-металом. І чим меньше зхожі проміж собою елементи, тим міцніше вони злучаються. — По своїм химічним ознакам метали і неметали сильно відріжняються. Усі неметали міцно злучаються з водородом, метали ж з водородом не злучаються у міцні состави.
Андрій. Ще є одна важна ріжниця між металами і не-металами: метали й не-метали злучаються з кислородом, або як кажуть окислюються, це б-то переходять у нові вещества, що названо окислами.
Степан. Ми палили залізо (дивись 22 сторінку). Чи можно сказати, що тоді залізо окислювалось?
