Кислоти.Андрій. Так і треба сказать! Тоді залізо окислилось у окисел заліза. Про окисління буде річ опісля, а зараз придивимося до тієї великої ріжниці, що виявляється у вдачах окислів металів і не-металів. Ти бачив, як гарно горить неметал сірка. То вона злучається з кислородом, це-б-то перетворюється у окисел сірки; цей окисел, зьєднавшись з водою, дає состав, що зветься сірчаною кислотою, або просто купоросним маслом. Отак само усі окисли не-металів у злуці з водою перетворюються у нові вещества — кислоти.
Степан. Вони хіба усі кислі?
Андрій. Так. Але усі кислі на смак состави мають що й другі ознаки, по яким їх легко угадати. Ость у продажі так званий лакмусовий папірець (лакмусова бумажка), це-б-то папірець покрашений у лакмусі, — такий состав є. От бачиш оці сині узенькі стьожки. Це з того папірцю нарізано. Як один такий шматочок намочу сірчаною кислотою…
Степан. Він з синього зробивсь червоним!
Андрій. Так червоніє лакмусовий папір від усякої кислоти, наприклад, від соку кислих фруктів: з яблука, з кислиці, з усякої ягоди, так само від уксусу, кислого молока, і від усього, що має кислий смак.
Степан. Дай мені цього папіру, я хочу на всьому це перепробувати.
Андрій. На, візьми. А зараз я тобі покажу третю ознаку кислот. Я сиплю у цю шкляночку порошок метала магнія і обливаю тепер сірчаною кислотою.
Степан. Що то шипить?
Андрій. То вилітає з кислоти газ. Дивись, його
