рюються і вже не вадять. Із составів натрію у природі найчастіш зустрічається кухонна сіль. Велика сила цієї соли у морській воді, а також багато і твердої або камьяної соли.
Степан. Це та сіль, що дають лизати скотині?
Андрій. Вона сама. Її викопують із землі.
Степан. А з моря можно брать сіль?
Андрій. У морі дуже рідкий розсіл. Треба дуже довго на великих сковородах випарювати морську воду, щоб добути сухої соли. Дорого обійдеться топка. Тілько у жарких краях добувають сіль з морської води, випарюючи її на сонці. Але на землі є озера з густішим розсолом ніж у морі. Цей розсіл випарюють раніш на сонці, а для цього заставляють його стікати краплями крізь високі і довгі купи хворосту. Після цього розсіл загускне і його випарюють на вогні у великих сковородах. Кухонна сіль іде на їжу, але найбільше на заводи для виробки їдкого натру та соди; з цієї соли готовлють і иньші состави з натрієм; ти уже чув про глауберову сіль: це натрієва сіль сірчаної кислоти.
Тепер покажу тобі другий легкий метал — калій. Ось він у такій же щклянці з гасом.
Калій.Степан. Та він зовсім підхожий до натрію.
Андрій. І ознаки у його ті ж, що і у натрію. Я кидаю його у воду, він так палко окисляється, що оказує полумья.
Степан. Яке гарне червоне полумья!
Андрій. То горить водород, що калій вигнав з води. Полумья завжди буває червоне від присутности калію. А-ну, помочи у цій воді лакмусовий папірець.
