окисел; прилучиться більше кислороду, — цей вищий окисел уже буде з кислотною вдачею. Цей окисел дає уже залізну кислоту; нам відомі де-які солі цієї кислоти. Ця кислота не цупко держиться і швидко розпадається. Кислотна вдача заліза, як бачиш, означається тілько при вищих окислах, при нижчих же окислах ясно означається його основна вдача.
Основний окисел заліза у злуці з водою тобі відомий — це ржа. У вохкому повітрі залізо злучається з кислородом і водою, це значить, ржавіє. Ти знаєш, що ржа у воді не розтає — це одзнака окислів усіх металів від окислів не-металів. Приміть собі таке правило: металичні окисли у воді не розтають. З цього правила треба виключити тілько окисли самих легких металів — калію і натрію. Ці легко розтають у воді.
Степан. Для чого це ти у таблиці під залізом написав ще чотири метали?
Підхожі до
заліза метали.Андрій. Зараз розьясню. Залізо можє бути зразком цілого ряду підхожих до його металів. З одного боку до заліза підхожі метали нікель і кобальт; це метали, як і залізо, більше з основною вдачею; міцних кислот і вищих окислів вони не дають, і цим підхожі до міді, металу сусідської купи. З другого боку близькі родичі залізу — метали марганець і хром; ці метали дають, так само як і залізо, нижчі основні и вищі кислотні окисли; ці вищі окисли дають кислоти більш міцні, ніж залізна і нагадують, що марганець і хром якась рідня з неметалами, що мають яскраву кислотну вдачу.
Степан. Виходе, що залізо по своїй вдачі лежить посередині між цими чотирма металами.
