Степан. А для чого це горщечники кладуть у поливу марганець?
Андрій. Щоб покрасити поливу. Усі состави з оцими металами дають дуже гарні і чисті кольори: хром — зелений, кобальт — синій, марганець — темно-коричнявий, мідь — зелений, залізо — червоний і бурий.
Степан. А з чого виробляють ці метали?
Андрій. Їх виплавлюють з руд, що викопують з землі. Часто ці метали знаходять у купі. Де знайшовсь нікель, там шукай і кобальт. Ще одно оказує, що ці метали родичі: вони найміцніші магніти, а саме — залізо, нікель і кобальт і трохи хром.
Степан. За хром я зовсім нічого не чув раніш.
Андрій. Я тобі скажу зараз за його небагато. Він біліший заліза, дуже твердий і розтоплюється тілько при дуже жаркому вогню. Та годі уже про ці метали.
Андрій. Звернемось тепер до міді і підхожих до неї металів. Ти добро знаєш мідь, і ми уже говорили про неї, що по своїй вдачі вона найбільше нагадує з металів залізної купи елемент нікель. Але вона ще трудніш окислюється, бо мідь важча металів залізної купи; через це мідь находять на землі не тілько у рудах, це-б-то у злуці з кислородом, — як залізо, а також трапляється і самородна, чисто металична мідь. З руд мідь очищається теж вугіллям, але мідь виплавити легше, ніж залізо; через це люди навчились добувати мідь далеко раніш заліза. Мідь з кислотами дає постоянні солі. Про мідний купорос або синій камінь я уже казав, — це мідна сіль сірчаної кислоти. У
