Сторінка:Мазуренко Вас. Про химію (1908).pdf/71

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана


І гордого шуму від неї нема —
Замкнула уста їй холодна зіма…

А скоро настане весна, і сояшний промінь ростопить лід і сніг, зразу усе розворушиться і розбуркається.

…Живуще тепло
Увільнить від криги ті віти й срібло,
Та щедро одягне у листя рясне,
Зелене та ніжне, хороше, ясне!

Степан. Мені й не снилось, що вода така важна річ. А виходе, що без води нема життя?

Андрій. Звичайно, і так можно сказати. Але можно також сказати, що і без кислороду нема життя, без заліза теж нема життя і т. д. Життя — це така ріжномаїта річ, що треба багато де–чого, аби воно не завмірало. Життя — це ніби ланцюг натягнений за два кінці; яке б кільце не порвалось, однаково ланцюг розірветься. Так і життя увірветься, коли йому не вистачить хоч однії конечної речі. Через це нічого не можно назвати самим иайважнійшим.


21. Азот.

Азот і
воздух.
Андрій. Ми вже говорили про землю і про воду. Тепер придивимось пильніш до воздуху. Що ти уже знаєш про його?

Степан. Воздух — газ. Його змішано з двох елементів: кислороду та… забув другий.

Андрій. Та азоту. У воздусі одна частина кислороду і чотири частини азоту. Кислороду у-четверо меньше. Ти уже знаєш, що азот — газ не пахучий, невидимий і без смаку. Відріжняється від кислороду