Заміть собі таку ще річ: коли: палють вугілля, так дим зараз же пускають геть у трубу, бо нам треба тілько тепло, а не дим. Виходить, ми купуємо вугіль тілько за-для тієі роботи, яку він має і може передати нашій машині. Ми от ходимо, робимо що небудь руками; скажи, чи треба для цієї роботи нам углерод?
Степан. От вигадав! На що ж тут вугілля!
Андрій. А згадай, що я тобі говорив про значіння кислороду для нашого життя. З їжою робиться те ж саме, що й з вугіллям.
Степан. А хіба у їжі є вугілля?
Андрій. Всяка їжа має в собі углерод, і велику частину роботи, яку бере наше тіло з їжи, постача именно углерод. Їжа наша складається з углероду, кислороду і водороду; часто тут буває і азот.
Степан. А який углерод, як чистий?
Андрій. Та я ж казав тобі, що деревьянний вугіль — майже чистий углерод. Єсть і в других видах чистий углерод, а саме — алмаз (ним ріжуть скло) і графит, з якого роблють оливці (карандаші).
Окись
углероду.Андрій. Я тобі уже говорив про двохокись углероду. Вона виникає при горінні.
Степан. Чому ж вона не зветься просто окисью?
Андрій. А тому, що є иньше вещество, яке зветься окисью. Обидва ці вещества витворились після злуки углероду з кислородом; тілько у двохокисі у-двоє більше кислороду ніж у окисі. Окись також газ без кольору. Він може горіти, це-б-то ще далі злучатись з кислородом і тоді переходити у двохокись.
