Степан. А як можно добути окисі углероду?
Андрій. Це просто, але небезпечно. Ця окись витворюється тоді, коли для горіння вугілля мало кислороду. От, наприклад, коли у грубі ще не перегоріло, а ти закриєш уже верх, тоді не буде втягуватися воздух, потрібний для горіння; того ж воздуху, який уже є у грубі, дуже мало, щоб виходила двохокись, — от тут тоді і витворюється тілько окись.
Степан. Тоді бува чадно. Цей чад і єсть окись? Хіба окись углероду — отрута?
Андрій. Так, це отрута. Через легкі вона доходе до нашої крові і отруює її.
Степан. Як же це? Кислород і углерод потрібні для нашого тіла, — чому ж це у злуці вони такі уредні?
Андрій. Я вже тобі говорив, і тут ти знов бачиш, що ознаки составів дуже відріжняються від ознак його частин–елементів. Не слід би казати, що состав складається з таких то і таких елементів, бо в дійсности у составах ознаки частин–елементів щезають і витворюється зовсім нове вещество.
Двохокись
углероду.Андрій. Я вже говорив тобі, як можно угадати двохокись углероду; вона робить вапнову воду каламутною, зхожою до молока. Двохокись наливається у залізну посудину і так іде на спродаж.
Степан. Та двохокись — це ж газ. Як же його наллєш?
Андрій. Цей газ можно зробити рідким як вода, на великому морозі він переходить у рідке вещество, а
