Сторінка:Майк Йогансен. Поезії. (1933).djvu/34

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Цю сторінку схвалено


Наїживсь голений город,
Бородаті бори обсіли,
Із-за рогу вагони, мов ворони,
В полохливі поля полетіли.

Бачу: лавою дні мої сунуть,
Наступають на темний бір,
За бором сховався вечір,
Крізь хащі визирає рубін.

З бором бореться вечір —
Криваві спалахують птиці
То дні мої, діти, мій меч.
Ще іскра — і світ загориться.

1921

3. М. Йогапсен, Твори, т. І.

33