Сторінка:Майк Йогансен. Поезії. (1933).djvu/35

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено

Бачу, лавою дні мої сунуть.

 

Дні мої, мої дивні діти,
Віддав вас вольній волі.
Ви, мов вино, мов вітер,
Мов вагони в дикучім полі.

Он: сховались хмари за обрій,
Он: бори стають на коліна,
Дні мої, мої перші хоробрі
Кораблі в ворожі країни.

1921

34