Цю сторінку схвалено
ДОБУВАЄМ МЕТАЛ
Углиб, у груди, в дикий ґрунт,
Де лілії колись цвіли,
У крейду, в кремінь, у корунд
Свердел зі свистом зануривсь.
Ввігнав у землю рівний клин
Тугих ростин робучий трест
І креше в попіл, в пил, у плин
Земної зверхні жирний лес.
Й коли в рудавий залізняк
Ввійде захеканий свердел,
Навколо, мов гарячий мак,
Метал родимий зацвіте…
В низи, у безвість, в синій ґрунт,
У тінь, що розцвіте колись,
У крейду, в кремінь, у корунд
Свердел зі свистом зануривсь.
1925
66
