Сторінка:Майк Йогансен. Три подорожі (1932).djvu/92

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено

нуючись до Малініна й Буреніна, скажете, що сто солдатів пройдуть одну верству за ті самі п'ятнадцять хвилин, то ви, як і цей буржуазний учений, захрясли по самі вуха в індивідуалістичному болоті. Дозвольте витягти вас з болота. Правда, сто солдатів не просто пройдуть оту одну версту за двадцять п'ять годин — це була б гулліверова математика.

Але сто солдатів насправді пройдуть одну версту за тисячу п'ятсот чоловікохвилин. Вся біда Малініна й Буреніна в тому, що цей реакційний математик не добачав у солдаті людини; йому здавалося, що витрачено (з погляду його високородія пана поручника) всіх тільки п'ятнадцять хвилин.

Отож затямте це собі і не спізнюйтесь на збори. Коли на вас чекали п'ятдесят товаришів і ви спізнилися на двадцять хвилин, то ви вкрали не двадцять хвилин, а одну тисячу чоловікохвилин — інакше сказати, ви розтратили чималу суму грошей.

Ви пригадуєте, що коли ми проїздили Донбас, на однім з перонів невідомий законодавець накреслив постанову:

ГУЛЯТЬ НА ПЕРОНІ ВОСПЕЩАЕТЬСЯ
ШТРАФ ТРИ РУБЛЯ

Я під'їздив до станції «Прохладная». Інакша станція — інакші закони. Прохладний Лікург вигадав інший закон:

ПЛЕВАТЬ НА ПЕРОНІ ВОСПРЕЩАЕТСЯ
ШТРАФ ТРИ РУБЛЯ

Отже в донбасівській станції не можна гуляти, а в докавказькій станції не можна плювати. Навпаки, в донбасівській станції — логічно, очевидно, можна плювати, а на докавказькій станції можна, цілком безпечно, гуляти. Я тільки но замислився про те, що розуміння культурности в докавказького станційного зевса, очевидно, було вище від такого ж розуміння в донбасівського станційного зевса, але глянув у вікно і в душу мою проник сумнів.

 

90