Та це як сказано стосується до оповідань з кінцем-маяком, що ввесь час мріє перед читачевими очима, поки він не причалить у човень розв'язки. З погляду організації матеріялу це будуть, щоб висловитися політико-економічним терміном „оповідання низької структури“ з перевагою постійного капіталу над перемінним. Другий спосіб організації матеріялу це той, що показує „оповідання вищої структури“ з перевагою перемінного „капіталу“ над постійним. Тут розвязку читачеві не показується, а навпаки йому пропонується одну чи кілька фальшивих розвязок для того, щоб справжня розвязка тим більше його вразила. Цікаво, що в цій сфері теж існує певна умовність. Приміром, досвідчений читач Конан-Дойла одразу підозріло ставиться до висунутого автором кандидата на справжнього злочинця і шукає иншого кандидата. Тим то Конан-Дойлові частенько доводилося просто не показувати справжнього злочинця аж до кінця оповідання; хоч і дуже простий прийом, та не дуже ефективний, бо він суперечить основним законам сюжетобудови. Це по латині називається „deus ex machina“ — невмотивована поява. Оповідання „Thou art the Man“ належить до „оповідань з вищою структурою“, до того ж до чистого типу цих оповідань. Короткий зміст його такий: у невеличкому містечку Ретлсборо оселився веселий, щирий дядько Чарлз Гудфеллоу і заприятелював з усіма мешканцями, зокрема з багатієм Шатлворси і якось під час піятики Шатлворси пообіцяв своєму другові подарувати йому короб вина Шато-Марго. За деякий час Шатлворси зібрався поїхати до міста, але того ж дня кінь його повернувся додому без хазяїна, без сідла і поранений і закаляний. Підозріння в убивстві Ш. падає на небожа вбитого, його спадкоємця м-ра Пенніфезера, що всла-
