Насамперед цей каліка-син дає йому змогу уникнути отого „минуло кілька років“ — бо це-ж жива згадка про те, що було кілька років тому. Цим опреділюється й характер хлопця і його каліцтво, що має спочатку натякувати, а далі нагадувати читачеві про акт насильства над його матір'ю. Він — той вузол, що з'єднує події кількох років в одній точці — в собі самому. З конструктивного боку — це блискучий винахід.
Скорочення штатів
Вибравши таким робом ефектну ситуацію і знайшовши фігури, що її виконуватимуть (а знаходимо ми їх приміром, підбираючи контрастові фігури для яскравішої характеристики: до старого беремо молоде, до злочинців святе, до брюнетів — блондинів то-що. Подекуди ми подвоюємо фігуру — так Бобчинський та Добчинський є пощеплена на двоє дієва особа), знайшовши, кажу, виконавців, ми обмірковуємо ті посередні стани, що призводять урешті до кінцевої ситуації. При цьому ми дивимось, чи не можна скоротити число дієвих осіб, чи об'єднати якусь двійцю в одну особу. Коли в нас, окроме головних героїв, є ще кілька другорядних, то часом буває вигідно віддати всі другорядні функції одній особі. Замість показувати п'ять душ по одному разові, вигідніше буває показати п'ять разів одного. Приміром у „Миколі Джері“ Нечуя Левицького показано кілька цукроварень, кілька управителів, то-що, і все схематично. Вигідніше було-б соковито показати одну цукроварню та так, щоб вона в'їлася в свідомість читачеву. Що з меншими засобами досягнено ефекту то більше вражіння буває від цього ефекту — це загальне правило. Нас не дивує, що курка могла за п'ять днів знести п'ять яєць враз, та коли клоун в цирку,
