Сторінка:Максим Ґорький. Русскій царь (пер. Омелян Рев'юк, Скрентон, 1916).pdf/16

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено

і палити і грабити і убивати не гірше козаків. Все те прибере вид несподївано разпалавшої ворожнечі племен і дасть Нам право сказати Европі: “Як Ми були неограниченим монархом — Ми своєю сильною рукою уміли здержувати дикі інстинкти, а конституція ослабила узду — от дивіть ся, до чого веде свобода, котрої жадні все і всюди одні бунтівники!” Зі сего — просте і ясне заключенє: Росія занадто некультурна і дика для европейських форм правлїня, вона може благоденьствувати лише під берлом Царя, в котрого руках — зібрана вся власть… Як довго істнує віра в Бога — абсолютизм Царя все докаже, доки існують дикуни — Царь власть свою буде вмів і піддержати і доказати…

Він замовк, ласкаво усміхнув ся до мене і сказав:

— Мати і Побєдоносцев — вони Нас прекрасно навчають думати по царськи!… До того ще нам поможуть… великі князї, придворні… а кілько ґубернаторів, чиновників, злодїїв, убийників,, шпіонів при конституції лишить ся без дїла! Вони прецїнь розуміють, що для них законність і порядок — петля. І чи можна сподївати ся, що ті люди підуть з народом проти Царя? Нї, Ми ще поцарюєм троха.

Він навіть розвеселив ся, але се не зробило його лиця красшим і не прогнало тревоги з його неспокійних очий.

— Але, Ваше Величество, а де ви возьмете гроший?

— Гроший? Гроший достарчить Дума. Під сю інституцію дають в Европі по 88 на 100, хоч вона не варта і десять, Нам здає ся…

— А як ви Думу розженете?