обдарований багатьма чеснотами й шанований за це, він усе життя умів тримати в належних рямках одних і других, не стягнувши на себе ні ненависти, ні погорди. Та Пертінакс став імператором проти волі війська. Привичне жити розгульно за часів Комода, не могло воно стерпіти того дисціплінованого життя, до якого хотів їх наклонити Пертінакс. Це і стягнуло на нього ненависть, а до цієї ненависти приєдналася й погорда, бо був старий, тому він упав на самім початку свого володіння. Тому треба памятати, що ненависть стягається і через добрі діла, і через лихі. Тож, як я вище сказав, володар, який хоче вдержати державу, часто є змушений не бути добрим. Бо як той гурт, — народ, військо, можні чи хто б це не був, — на якому ти уважаєш потрібним опертися, морально зіпсутий, то мусиш догодити його забаганкам і вдоволити їх. Тоді добрі діла не наруку тобі. Та пригляньмося Олександрові. Серед інших похвал, якими його обдарували, називали і його велику доброту, бо — наприклад — за чотирнадцять років його володарства, нікого без суду не післав він на смерть. А все таки, тому, що мали його за розніжненого і за людину, над якою верховодила його матір, ним погорджували; тому й військо змовилося проти нього і забили його. Навпаки, говорючи про прикмети Комода, Севера, Антоніна, Каракалі і Максиміна, побачимо, що вони були дуже жорстокі і дуже захланні. Щоби потурати
