збудував там Франческо Сфорца, ніж якийбудь інший безлад у тій державі. От тому найкраща, яка тільки може бути, фортеця, це не зазнавати ненависти в народі. Бо хай ти маєш фортеці, але як народ тебе ненавидить, то вони тебе не врятують. Бо народові, коли він вхопив за зброю, ніколи не забракне чужинців, які йому поможуть. За наших часів не бачимо, щоб фортеці були корисні якомусь володареві. Хіба тільки графині міста Форлі. Коли вмер ґраф Джіролямо, її чоловік, тоді могла вона у фортеці знайти захист перед нападом народу й вижидати помочі з Міляно, щоб відзискати державу. А тоді так складалися обставини, що чужинець не міг помогти народові. Та пізніше, коли на неї напав Чезаре Борджя і ворожий до неї народ получився з чужинцем, тоді мало принесли їй користи оті фортеці. Тому, тоді й переділе безпечніше для неї було б не мати ненависте серед народу, ніж мати фортеці. Тож, добре роздумавши над тими речами, я похвалятиму того, хто будуватиме фортеці і того, хто їх не будуватиме. Але картатиму кожного, хто, довіряючи фортецям, мало зважатиме на те, що його ненавидить його народ.
