покличуть їх, коли остогидне їм безличність ворога. Такий спосіб добрий, коли немає ніякого іншого. Та дуже зле, тримаючися його, залишити інші засоби рятунку, бо падаючи, ніколи не треба сподіватися, що хтось тебе піднесе. Це або не станеться, а як і станеться, то з небезпекою для тебе, бо нікчемна є оборона, яку завдячуєш не собі самому. Тільки та оборона є добра, певна і тривала, яку завдячуєш тільки собі самому і власній мужності.
Я знаю багато людей, які думали і думають, що доля і Бог так кермують справами світу, що люди зо своїм розумом не можуть їх змінити, не маючи на те ніякої ради. І тут можна би прийти до висновку, що неварто багато мозолитися над тими справами, тільки дати себе вести долі. Ця думка найбільше поширена в наших часах завдяки великим змінам, які бачилося і бачиться кожного дня і які перевищають усі людські припущення. Роздумуючи над цим, я й сам, інколи, в дечому схильний до тієї ж думки. Проте, не можу допустити, щоб наша свобідна воля зовсім нічого не значила; я гадаю, що хоч фортуна й може бути панею наших діл, але тільки на по-
