дини високої амбіції, яка ставляє на першім пляні загал і себе, як післанця ідеї. Його книга втаємничує в аркани суспільного життя, навчаючи що робити, щоб не бути розтоптаним…
Його ненавидять ось уже чотириста років — без усякої шкоди для його популярности і для правильности його блискучої аналізи реальної дійсности. Ненавиділи, як каліки того, хто каже їм відкинути костурі й іти власними ногами.
В нашу добу розпаношення радикально-соціялістично-ліберальних доктрин; у добу, коли чеснотою є заколисувати себе приємними, але шкідливими оманами, а „неморальним” є здирати з них маски, представляючи світ таким, яким він є, — переклад клясичного твору Макіявеллія є більше, ніж на часі…
Д-р Дм. Донцов
Le Prince.
Discours sur Tite-Live.
L'Historie de Florence.
Vilfredo Pareto, Traité de Sociologie générale. 1919, Paris.
С. Дністрянський, „Нова наука про державу”.
В. Панейко, „Зєдинені держави Східньої Европи”.
М. Шаповал „Револ. Соціялізм на Україні”.
Бочковський „Національна справа“.
В. Винниченко „Відродження нації“.
Доц. д-р Іван Мірчук, „Етика а політика“.
