свіжим повітрям віддихнути і може трохи заграють.
— Кому ж?
— То вже є друга кляса.
— Може злісній?
— Може бути.
— Може і професоровій?
— Чого пані питають, коли все знають?
— А у кого ж то буде тота забава другої кляси?
— Може у мене, може у лісничівці, а може навіть у господаря.
— У котрого ж?
Зельман справив рукою на діда Федора, який скористав з перестанку і обтирав шум з коней та й обганяв муху.
— А то звідки взялась ворона у клітці?
— Бо там є молода невістка, нівроку!
— Та й мій старий там буде?
— Не знаю, ласкава пані!
— А може і мій старий там буде?
— Не знаю, ласкава пані ксєндзова!
— А хто ж казав музику привезти?
— Можуть пані бути спокійні, коли я тим всім кермую.
— Ну прецінь!
— То будуть заручини чорнобривого панича із тою богацькою невісткою.
— А що ще нового, пане Зельман?
— На один день ще більше треба?
— А ви ж мені не обіцяли шовкову
29
