дід і радувався в душі, що зараз стане на попас.
— А ви вже там були, діду?
— В середині ще не був, їмостечкі файні, — христінинови нема там ні доступу ні потреби.
— Там в середині дуже гарно: є велика заля до танців, а навкруг неї спальні та будуари та їдальня та купальня такі, гей в казці.
— Шкода, шо така палата пусто стоїть — зауважує дід Федор.
— Що вам Біг дав, де ж вона пуста стоїть? Там прецінь відбуваються забави всіх злісних і зарядців, коли приїде панство із дирекції зі Львова на полювання, — там всі наші забави відбуваются, там пани з усіх гір аж від Чорногори з'їжджаються та й бавляться та й набуваються, аж душа радується, аж вся верховина здригається.
— А з того кому користь?
— Ви, діду, не розумієте, що є панська забава і тому так нерозумно говорите.
— Аби-сте прожили, їмостечки гонорові!
Їмості хотіли розповісти дідові, яка є користь із забави, але перед ними розгремілися стріли, а з кедринової алеї, що веде від палати на дорогу, появилася громада панів і сперла коні. Їмості сплеснула в долоні, а пани взяли їх на руки й ізсадили з воза на землю та й виталися з ними як браття із сестрами.
Злісний цілував командантову в обі руці
34
