трішки, ані не подивився в той бік, де робота, лиш ціле літо лежит холодами та й лиш посвистує. Єму бувало, аби так дес рибку у ріці зловити, заячика в лісі убити, курочку за простибі дістати, та й жив у селі коло ґаздів, — не до вашого гонору кажучи — такий собі бараба. А тепер він у селі великий, деби він сам пішов колядувати і коляду носити! Але я отут межи нами кажу вам вірну правду, що єму не варт поляком бути, бо то — шануючи образ і вас ірщених — таки пустий друк та й решта.
— А з ким же він став на спілку — питає командант.
— З ким, як не з кримінальниками — відповідає побережник і вияснює:
— Тої середи випустили з фурдиги Івана Гавриша, того бунтаря, шо у читални був головов та й кооперативу провадив, а він почув, шо Казик має на коляду позволіннє, та й гайда до него. Робім — каже — малу кооперативу: ти дай ста позволіннє, а я зберу колядників, та й половина коляди буде тобі, а половина піде на нашу школу. А Казик лиш цего хоче. Та й вже тримають собі сервус.
— А хто ж ще до них пристав?
— Хтож, єк не тоті стрілці, тоті опришки, шо є їх лиш пять, а коніруют цілим селом.
— Ті, що сиділи за війта Порембського?
— Ті самі.
71
