тече за душею, шо злинула;
сира земля п'є кровцю гарячу.
В кождой діви жалісненьке серце.
Лежить ледінь у землі холодній,
на ледіню лежить дубець, дуб
розкладаєсь в суки ширше й ширше.
Ходить олень з красними рогами,
скаче на ногах на шпарких,
горі в листє спина тонке горло.
Злітаються товпи бистрих кругавців
з всього ліса, сюда на сей дуб;
усі покракують на дубі:
«Пав молодец злобою врага!»
Всі діви плакали молодця.
