Сторінка:Маркіян Шашкевич. Твори (Київ, 1960).djvu/87

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено


А пана, як спарив, як лопух надувся,
Сли жар ним накриєш, з надійов минувся.
І баба минулась, не підвела носа,
Не мала ні каші, ні пшона, ні проса.